Добровольська В.В. Реєстр морських портів як чинник й умова легалізації їх діяльності. « Тезисы Конференций « Кафедра господарського права і процесу

Добровольська В.В. Реєстр морських портів як чинник й умова легалізації їх діяльності.

ДОБРОВОЛЬСЬКА В.В.

доцент кафедри господарського права і процесу

к.ю.н., доцент

РЕЄСТР МОРСЬКИХ ПОРТІВ ЯК ЧИННИК

Й УМОВА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ

Ч. 1 статті 6 Закону України «Про морські порти» — надалі — Закон [1] містить легальне визначення поняття «реєстр морських портів» як певної єдиної електронної бази даних з обліку морських портів. Змістом даної бази є формування і внесення певних відомостей щодо створення або закриття морських портів України.

Метою створення будь-якого реєстру є збір, облік і реєстрація однорідних даних (відомостей) задля їх подальшої обробки, інспектування, контролю і легалізації. У літературі під легалізацією розуміється здійснення суб’єктом низки послідовних, юридичне значущих дій, спрямованих на набут­тя прав і обов’язків підприємця (правосуб’єктності). І в цьому плані легалізація має розглядатися як сукупність двох груп правових дій: внутрішніх і зовнішніх. Відповідно легалізація характеризується ініціативною стадією, проходить через організаційну складову і закінчується формалізацією [2, с. 163]. Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, шляхом внесення відповідних записів до державного реєстру [3, с. 99].

Державна реєстрація – це необхідна умова здійснення господарської діяльності юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, що є елементом її легітимації і має конститутивне значення. З одного боку, вона є одним із етапів створення юридичних осіб і закріплення статусу фізичних осіб-підприємців, а з іншого, — це певна процедура, пов’язана з діяльністю органів державної реєстрації, що здійснюють попередній державний контроль за входженням суб’єктів у господарський обіг [4, с. 664]. Принципами державної реєстрації є: принцип публічності (прозорості), принцип загальновідомості, принцип достовірності, принцип оплатності і заявний (явочний) принцип [5, с. 133].

Ведення Реєстру морських портів України здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме в постанові від 11 липня 2013 р. № 496 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру морських портів України» [6]. Згідно з п. 2 зазначеної постанови Адміністратор Реєстру — державне підприємство “Адміністрація морських портів України” збирає, веде облік, узагальнює, систематизує, аналізує та проводить перевірку відомостей, що подаються адміністраціями морських портів, вносить відомості до Реєстру або виключає з нього та вирішує організаційні питання в процесі його ведення, а також забезпечує технічне і технологічне супроводження Реєстру, доступ до нього, збереження і захист даних, що містяться у Реєстрі. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2013 р. «Деякі питання акваторій морських портів» саме державному підприємству “Адміністрація морських портів України” у користування передані акваторії морських портів, межі яких визначені Кабінетом Міністрів України, за умови недопущення передачі їх або їх частин іншим суб’єктам господарювання.

Мінінфраструктури забезпечує формування Реєстру та контроль за його веденням.

Згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 495 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття морських портів» [7] повідомлення про прийняте Мінінфраструктури рішення про відкриття морського порту протягом двох тижнів публікується в офіційному друкованому виданні “Повідомлення мореплавцям України” та розміщується на офіційному сайті Міністерства. 23 серпня 2013 р. розпочав роботу офіційний інтернет-портал ДП «Адміністрація морських портів України» за адресою: www.uspa.gov.ua.

Визначення переліку морських портів є складовим елементом стратегії розвитку морських портів України, яка містить у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 548-р «Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року» [8].

Ч. 2 статті 6 зазначеного Закону містить невичерпний перелік відомостей, які вносяться до Реєстру морських портів України, а саме: 1) реєстраційний номер морського порту; 2) назва морського порту та його місцезнаходження; 3) найменування та місцезнаходження адміністрації морського порту; 4) дата та підстава відкриття морського порту; 5) перелік послуг, що надаються на території морського порту; 6) перелік причалів та морських терміналів у межах морського порту; 7) перелік портових операторів та послуг, які вони надають; 8) основні технічні характеристики морського порту, у тому числі його можливості щодо перевантаження вантажів, обслуговування суден та/або пасажирів; 9) межі території та акваторії морського порту; 10) групи вантажів, що обробляються в морському порту; 11) вид та розмір водних транспортних засобів, що обслуговуються в морському порту; 12) навігаційний період; 13) підстави та дата виключення морського порту з Реєстру морських портів України; 14) інші відомості, визначені в порядку ведення Реєстру морських портів України.

Також п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 496 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру морських портів України» міститься зазначений вичерпний перелік відомостей, а саме: реєстраційний номер морського порту (присвоюється морському порту автоматично програмним забезпеченням під час внесення відомостей про морський порт до Реєстру); назва морського порту та його місцезнаходження; найменування та місцезнаходження адміністрації морського порту; дата та підстава відкриття морського порту; перелік послуг, що надаються на території морського порту; перелік причалів та морських терміналів у межах морського порту; перелік портових операторів, операторів терміналів та послуг, які вони надають (повне найменування, місцезнаходження та поштова адреса, технічні характеристики термінала тощо); основні технічні характеристики морського порту, зокрема його можливості щодо об’ємів вантажопереробки, обслуговування суден та/або пасажирів (кількість причалів (із зазначенням довжини причального фронту та глибини біля причалу) та інших гідротехнічних споруд; пропускна спроможність терміналів, площа критих та відкритих складів); межі території та акваторії морського порту; групи вантажів, що обробляються в морському порту; вид та розмір (осадка, довжина, ширина) водних транспортних засобів, що обслуговуються в морському порту; навігаційний період; підстави та дата виключення морського порту з Реєстру та обмеження з безпеки мореплавства в акваторії морського порту. Як вбачається між нормами Закону та постанови Кабінету Міністрів України є певні розбіжності, які слід усунути шляхом внесення змін до Закону.

Доступ до відомостей Реєстру морських портів України є відкритим та безоплатним. Зазначене кореспондує з п. 2. постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 496 де зазначено, що доступ до відомостей Реєстру є відкритим та безоплатним.

Також окремо Закон містить положення щодо порядку ведення Реєстру гідротехнічних споруд. Міністерство інфраструктури України своїм наказом від 18.02.2013 р. № 91 затвердило «Порядок ведення Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України» [9]. Цей Порядок встановлює механізм ведення Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, що поширюється на гідротехнічні споруди (далі — ГТС), які використовуються з метою здійснення господарської діяльності та забезпечення безпеки судноплавства на території морських портів України.

Реєстр гідротехнічних споруд морських портів України (далі — Реєстр) — електронна база даних, що включає відомості про використання, спеціалізацію, технічні характеристики та технічний стан ГТС. Держателем Реєстру є Міністерство інфраструктури України (далі — Держатель). Держатель забезпечує функціонування та ведення Реєстру, здійснює керівництво та безпосередній контроль за створенням Реєстру та дотриманням цього Порядку. Адміністратором Реєстру є адміністрація морських портів України. Для обліку порядкових номерів Адміністратором Реєстру ведеться Журнал обліку порядкових номерів гідротехнічних споруд морських портів України.

Таким чином для створення і легалізації діяльності морських портів законодавством встановлена єдина процедура – державна реєстрація, наслідком проведення якої є внесення відомостей щодо даних (відомостей) стосовно морських портів задля їх подальшої обробки, інспектування, і контролю. Також необхідно уніфікувати норму Закону та постанови Кабінету Міністрів України щодо визначення єдиного переліку відомостей, які вносяться до Реєстру морських портів України, з визначенням їх вичерпного характеру.


Список використаних джерел:

1. Про морські порти: Закон України від 17.05.2012 р. // Урядовий кур’єр від 27.06.2012. — № 114.

2. Предпринимательское право Украины: Учебник / Под ред. Р.Б. Шиш­ки. — С. 163-164.

3. Саниахметова Н.А. Хозяйственный Кодекс Украины: Комментарий. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – С. 270.

4. Квасніцька О.О. Цілі, принципи та функції державної реєстрації суб’єктів підприємництва // Актуальні проблеми держави і права. – Одеса: Юрид. лит. – 2004. – Вип. 22. – С. 663-668.

5. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і допов. / За заг. ред. Г.Л. Знаменського, В.С. Щербини; кол. авт.: О.А. Беляневич, О.М. Вінник, В.С. Щербина та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.

6. Про затвердження Порядку ведення Реєстру морських портів України: постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 496 // Урядовий кур’єр  від 24.07.2013. — № 131.

7. Про затвердження Порядку відкриття та закриття морських портів: постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 495 // Урядовий кур’єр від 24.07.2013. — № 131.

8. Про затвердження Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 548-р // Урядовий кур’єр від 21.08.2013. — № 151.

9. Порядок ведення Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України: наказ Міністерства інфраструктури України від 18.02.2013 р. № 91 // Офіційний вісник України  від 29.03.2013. — 2013 р. — № 22. — стор. 61. — стаття 747.

Добавить комментарий